Общее·количество·просмотров·страницы

суббота, 1 июня 2013 г.

Подорож в глибінь віків рідного краю

 
     «Очевидно, не так уже й багато міст і містечок з таким поважним віком, як Варва

«…Народжувався новій день. З-за лісу сонце золотило галявину, виблискувало на тихій гладі повноводної річки. До високого берега обережно підпливали люди – суворі, озброєні. Старший подав сигнал мечем, і весляри підняли весла. Човен ще проплив декілька метрів і причалив до пологого берега. Люди  обережно вийшли на сушу.
      Перед ними відкрилася чудова місцевість. Високе плато з трьох боків омивалося водами річок. Лише з одного боку був вузький перешийок, котрий з’єднував «півострів» з «материком».
    Прибульці ретельно оглянули місцевість, і вона припала їм  до душі. Ідеальні природні перепони, що слугували захистом ворога. Це – стрімкі кручі з північного заходу – з боку основної річки та правого боку нижньої притоки з  північного сходу «півострів» омивала верхня притока основної річки.
  Старший вирішив: можна сюди й общину переправляти. І частина загону відбула туди, звідки їх човен принесли води могутньої ріки. Відпливали, щоб знову повернутися з плем’ям.
   Люди взялися за впорядкування свого нового місця проживання, нової батьківщини. Зводили оборонні укріплення, рилися рови і заповнювалися водою, будувалося житло  …»
    Було саме так чи дещо по-іншому, сказати сьогодні, мабуть, неможливо, але, тим не менше, на березі річки Удай і її притоків Варвиці и Рудки народилось поселення прадавніх  предків Варин (в більш пізніших документах це містечко називають Варва).

Комментариев нет:

Отправить комментарий