Постаті наших земляків

 

Досвідчений хірург-онколог, завідувач поліклінічного відділення обласного онкодиспансеру, депутат обласної ради і голова комісії з питань охорони здоров`я  Валерій Олексійович Зуб завдяки затребуваності свого фаху і наполегливому професійному сходженню - людина відома і авторитетна не тільки на Чернігівщині, а і за її межами. Колись, через роки і десятиліття, прізвище лікаря-новатора і громадського діяча земляки, не задумуючись, називатимуть  у числі відомих вихідців з Варвинщини  Осипа Бодянського, Георгія Вороного та інших. Проте довіра людська набувається не лише цим. Її, як і життєвий успіх кожного, формують особисті якості характеру, той внутрішній стержень, який спонукає долати перепони, об`єднує на спільну справу інших і дає потенціал допомагати людям.

   Спілкуємося під час чи не кожного приїзду Валерія Олексійовича до Варви. Як депутат і вихідець з нашого селища, буває у багатьох колективах, які вже стали підшефними, виступає меценатом у освітніх і видавничих проектах, разом з командою колег-онкологів здійснює прийом пацієнтів у районах, сам же особисто – нескінченні потоки земляків, котрим потрібна допомога, і не лишень медична. Отож  для розлогих інтерв`ю для преси у лікаря, помочі якого ждуть сотні пацієнтів, найчастіше немає ні часу, ані сил. Але іноді  буденне спілкування, як кажуть, між ділом,  здатне розповісти  про людину навіть більше. Слово, вчинок чи думка, запримічені випадково, показують ті грані  особистості, про які не допитаєшся у розмові.

   Йому трохи за сорок,  підтягнутий і зібраний у всьому – від зовнішнього вигляду до душевної рівноваги. Витончені руки хірурга, які пацієнти називають золотими,  увага в погляді і тепла посмішка на вустах, бо всі фібри душі багаторічною лікарською практикою онколога налаштовані нести людям надію. Проте за зовнішньою м`якістю й інтелігентністю  криється  амбітність  у  кращому сенсі цього слова, саме  отой внутрішній стержень, який завжди рухав до професійних та життєвих висот і нині не дозволяє оманливого  заспокоєння на досягнутому.

Новий рубіж, який поставив перед собою Валерій Зуб – спробувати сили у Верховній Раді, поборотися із вадами держави і суспільства, зокрема медичної галузі, котру знає ізсередини,  маючи для того реальні важелі впливу.

Лікар - не професія, а спосіб життя

   Його, розповідає  Валерій  Олексійович,  перейняв  від двоюрідного брата Миколи Петровича Дейкуна, заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук, очільника відомих медичних установ області. Нині у вже родинну династію медиків включився старший син Валерія Олексійовича Олександр – студент  Української стоматологічної академії – колишнього Полтавського медінституту,  де свого часу навчався тато.

Наставляти сина на непростий шлях лікаря  не прагнув, тішився його потягу до іноземних мов, однак коли хлопець все ж таки обрав батьківський  фах, відмовляти не став. Бо переконаний:  впевнено йтимеш тільки тим шляхом, який обрав сам, відповідно до свого самоусвідомлення, а не батьківських мрій. Тому престижна  Харківська національна  юридична  академія ім. Ярослава Мудрого – свідомий вибір середнього сина Вадима (він наразі першокурсник)  батько теж сприйняв  і підтримує. Так, певно,  свого часу  буде і з найменшенькою в сім`ї Зубів – Катрусею, ще школяркою.

   А свій потяг до медицини Валерій Олексійович усвідомив ще у шкільні роки. Закінчивши Варвинську середню школу з медаллю та  медінститут з відзнакою, інтернатуру проходив  у Чернігівському міському пологовому будинку.  Далі трудовий шлях розпочав за розподілом у обласному онкодиспансері, котрий і став для лікаря тим закладом, де знайшов своє призначення і досяг професійних вершин.

 На запитання цікавих, чому обрав саме таку, «делікатну», спеціалізацію – гінекологія, знову ж таки варто відповісти з позицій амбітності.  Випускник-відмінник мав певні переваги при розподілі фахівців. Побачивши, що для Чернігівщини потрібно  десятка півтора хірургів і тільки  два гінеколога, подумав, що за цей фах доведеться поборотися, а значить, випробовувати себе, прагнути зростання. Відтоді боротьба за кожне життя пацієнтки, за впровадження нових методів лікування однієї з найстрашніших недуг нашого часу - раку, за покращення діяльності закладу, де очолив поліклінічне відділення, і рухає Валерія Зуба до нових орієнтирів.

            Ще не минуло  двох десятиліть роботи хірурга-онкогінеколога, а вже прооперовано  більше семи тисяч пацієнток. Валерій Олексійович вперто  змагається  за кожне життя, навіть коли з реалістичного погляду медика випадок здається безнадійним. Рішуче оперує, ігноруючи ризики, застосовуючи новітні технології  і методи лікування. Лиш би врятувати  найцінніше – людське життя,  або хоча б сказати власному сумлінню: я зробив все, що міг.

            І чернігівськими онкологами робиться немало новаторського, радикального. Валерій Зуб - член Європейської та Міжнародної асоціацій онкогінекологів,  стажувався у провідних медзакладах  Польщі, Франції, Канади. Він  завсідник  міжнародних науково-практичних конференцій, де прагне  як побачити і перейняти  у практику нові сучасні методи оперативного втручання на органах репродуктивної системи жінки, так і запозичити досвід організації роботи медзакладу, галузі вцілому. Так, в онкодиспансері практикуються різні розширені  операції, коли видаляються  кілька суміжних органів, операції з подальшою пластикою і пересадкою тканин з інших ділянок тіла, кріодеструкція  та інші складні втручання, котрі виконуються не в кожній області нашої країни і зарубіжжя, тож і їдуть пацієнти звідусіль. Щодо організаційних моментів, то зарубіжний досвід переконує остаточно – майбутнє за страховою медициною і докорінною зміною підходів до організації  галузі.

            В останні роки суттєво оновилося медичне обладнання  онкодиспансеру, тож він здатен забезпечити  належне діагностування хвороб на ранніх стадіях, а це – запорука успішного долання недуги. Велику роль у своєчасному  виявленні і оперативності у лікуванні відіграє вже відомий в  області  і за її межами центр ранньої діагностики онкологічних захворювань і сімейної медицини «СімМед», створений Валерієм Зубом разом з колегою і другом Юрієм Шенем майже 14 років тому.

Сучасне діагностичне обладнання  і  виїзди фахівців у райони області, надскладні, але успішні операції і новітнє лікування  - це сходинки, які подолано лікарем. Свідчення тому – Почесні грамоти Верховної Ради, Кабміну, обласної ради, Міністерства охорони здоров’я,  відзнаки Міжнародного рейтингу  «Золота фортуна» за професіоналізм тощо. За результатами опитування проведеного газетою «Семь дней» його названо «Лікарем-2009 року».  За плечима відомого медика-управлінця  -магістратура  за спеціальністю «Державна служба» і дисертація  кандидата медичних наук. Тож нині  він відчуває, що має знання, досвід і, головне, снагу лікувати і саму медицину.

Перепускати людський біль через власне серце

   Саме цього слід уникати тим лікарям, хто практикує у такій складній галузі,  як онкологія, радять психологи. Мовляв, збережеш душевну рівновагу, власне здоров`я, не розпорошуватимеш сили на зайві емоції, а відтак зможеш більше дати пацієнтові у плані лікування. Валерій Олексійович ті настанови слухає і робить з точністю до навпаки. «Я не дозволяю собі звикати до чужого болю, - говорить він. – Це змушує шукати методи лікування, способи допомогти, коли йдеться про інші проблеми.»  Людяний, співчутливий, уважний і делікатний, в операційній – рішучий хірург, а в палаті  і в повсякденному спілкуванні – мудрий психолог і добрий друг, так відгукуються про нього пацієнти, всі, хто його знає.

Цими принципами керується і в депутатській діяльності. Обирався депутатом Чернігівської міської ради, друге скликання поспіль представляє рідне містечко у обласній раді, бо щиро,  не від виборів до виборів,  переймається турботами земляків. Їх довіру і прихильність завоював не листівками-агітками, а реальними справами, допомогою школам і дитсадкам, колегам-медикам,  пересічним мешканцям селища і Чернігівщини.

    Очоливши профільну комісію обласного представницького органу, Валерій Зуб  змінив стиль її роботи, а відтак - ефективність. Вважає, що колеги-медики, а їх у комісії чимало, спільним колективним розумом, у дискусіях і живому діалозі, розглядаючи виключно неформальні,  практичні питання, здатні виробити єдино правильне рішення.

Депутати побували у багатьох лікарнях і ФАПах області, сприяли у подоланні їх проблем, розробили  низку актуальних програм – реалізації  стратегії демографічного розвитку,  протидії туберкульозу, діабетові, серцево-судинним, онкологічним  і іншим недугам, забезпечення закладів санітарним транспортом, а медиків – житлом  та іншими стимулами. Одне з питань, яке впродовж років, попри всю його складність, ставить перед владою комісія, очолювана В.О. Зубом – екологія в нафтовидобувних районах області і  адекватні відрахування частки ренти за видобуток вуглеводнів на потреби людей, які потерпають від впливу такого виробництва.

Комісія з питань  охорони здоров`я і  захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС зайняла принципову позицію і у питанні зміни статусу  218 населених пунктів області, які Національною комісією  з радіаційного захисту населення України  було визначено як такі, що не можуть бути віднесеними  до зон радіоактивного забруднення. Наша ж комісія згоди на це не дала.

Не зазирнувши у особистий простір, не пізнаєш людину

    Валерій Зуб – люблячий, турботливий чоловік і батько, як нині вважається, багатодітний. «Сім`я – це те, заради чого живеш», - вважає він. З колись однокласницею, а нині  дружиною Оксаною  знайомі  із семирічного віку. Шкільна дружба переросла у кохання і міцну сім`ю, скріплену трьома дітьми. Дружина,  за професією фінансист, має теж відповідальну і непросту роботу, але поєднує її з турботою про  родину і домашнє вогнище.

«Діти, родина надихають мене рухатися впред, рости професійно, займаться громадською і депутатською діяльністю. Як кожен батько, я мрію, щоб діти  пишалися мною, щоб теж  ставили перед собою високі цілі і досягали їх» - говорить  Валерій Олексійович.

У чому знаходить розраду серед тяжкої буденності, як підживлює власні сили, і фізичні, і душевні?  На це відповідає так: найбільший привід для розчарування – коли на очах згасає пацієнт, за життя котрого борешся, почуваєшся щасливим опісля тяжкої, але вдалої,  операції,  хоч і маєш вигляд «витиснутого лимона». Неабияк додають сил і бажання працювати добрі слова від пацієнтів і підтримка оточуючих.

На дозвіллі, часу для якого, правда, обмаль, любить порибалити із синами, а дівчата кашоварять. Частенько бувають у батьків у Варві. Такими хвилинами відпочинку насолоджується так, як здатна тільки справді дуже зайнята людина.

До власного здоров`я, як і до всього в житті,  ставиться відповідально. Як онколог переконаний, що на 40% поява недуги залежить від способу життя, шкідливих звичок, нехтування профілактикою. Тож і сам не палить і не палив ніколи, спиртне теж не любить, по можливості займається фізичною культурою.

Хоч серед лікарів, мабуть, в силу діяльності,  більшість атеїстів, однак Валерій Зуб переконався, що одужання настає з Божою поміччю: «Багато років назад я оперував літню жінку. Після операції вона мені подарувала молитву, написану на стрічці. Відтоді, акуратно згорнуту,  ношу її з собою, бо подарована від чистого серця. Вже досить давно відвідую наш Спасо-Преображенський храм і день починаю з молитви.»

Депутатство – можливість через владні органи обстоювати інтереси людей, добитися позитивних змін у медицині

   Спілкуючись  з депутатом облради Валерієм Зубом, варвинці, котрі знають свого земляка, як ніхто, не раз висловлювали думку, що саме з таких людей – професіоналів у своїй справі, високоморальних і незаангажованих великим бізнесом  та  політикою,  і має формуватися новий парламент. Щоб докорінно змінити стан справ у кожній галузі, до вищого законодавчого  органу  мають увійти їх представники, котрі знають проблеми зсередини. А медицина, котра в часи пострадянського реформування чомусь зазнала найменше змін, потребує допомоги, і до того ж – екстреної. Тому Валерій Зуб – єдиний серед медиків Чернігівщини зважився на такий непростий крок – подав власну кандидатуру у народні депутати  України і нині зареєстрований по нашому, 209-ому округу.

«Навіщо  Вам потрібен цей тягар?»  -  перше запитання, яке адресую після такої звістки  майбутньому народному обранцеві, а нині - самодостатньому лікареві, науковцю і громадському діячу, успішній людині і главі гарної сім`ї.  Його істинний зміст розуміється  на тлі останніх політичних подій в країні. «Саме вони свідчать про потребу  в політиках нового типу, - просто й відверто відповідає Валерій Зуб. – Якщо нині кожен займе «страуси ну» позицію – я фахівець у своїй галузі, а довкола – не моя справа -  то країни, гідної кожного з нас, ми не збудуємо. Патріотизм кожного – у щоденних справах, чесності і відповідальності. Думаю, що пройшов необхідну школу професійної і громадської діяльності, щоб  лобіювати інтереси нашої Чернігівщини у владі і долучитися до конструктивних змін у країні.»

Зміну апарату управлінців і боротьбу з корупцією через формування виконавчої влади  місцевими громадами, перевірку відповідності доходів і витрат чиновників, невідворотність покарання за хабарництво, скасування депутатської недоторканності декларує кандидат у депутати  у своїй передвиборній програмі.

В економічній і соціальній політиці відстоюватиме розподіл податків у пропорції 70% місцевим бюджетам, 30 – державному. Податки з доходів фізичних осіб,  на землю і нерухомість мають залишатися на місцях 100-відсотково. Виступає за пільгове оподаткування для новостворених підприємств і тих, які діють на депресивних територіях, за скасування недолугої пенсійної реформи і наповнення державних соціальних програм реальним змістом.

Практичну реалізацію права кожного громадянина на невідкладну безкоштовну першу медичну допомогу. Впровадження страхової медицини та забезпечення доступносі до якісної сучасної медичної допомоги.  Має слушні думки і щодо вдосконалення систем освіти.

Ну що ж, плани добрі і, як завжди, амбітні. А, значить, спонукатимуть  до дії, до розвитку. І хай допоможе в цьому нашому землякові бабусина стрічечка із молитвою – оберіг від вдячної пацієнтки. Добрій людині на благії справи.

Є. Зима.