Колодій — слов'янський обряд, приурочений до
Масниці, в якому дівчатам і неодруженим хлопцям прив'язували до ноги дерев'яну
колоду на знак засудження або покарання за те, що вони не одружилися в належний
час. Як правило, такі обрядодії пов’язані з виховним аспектом, адже вони
зосереджувалися на тих, хто не одружився або не мав дітей. У давнину скріпленню
нової родини та вихованню дітей приділялась особлива увага; це був непорушний
закон, своєрідний культ подружнього життя.
І хоч
дійство Колодія носило жартівливий характер, усе ж за ним стояла глибока
мораль. Це красномовно підтверджує єдиний зафіксований» у нашій періодиці
обряд.
"У Варві
на Полтавщині, як оповідала авторові (http://mamajeva-sloboda.ua/publ.php?id=272)
літня жінка Мотря Федченко, був такий
звичай «колодки»: коли в селі з’являлося позашлюбне дитя, хоч це було в Україні
рідкісне явище, жінки дізнавалися, хто батько немовляти; на Колодія молодиці
йшли до такого парубка, брали його силоміць із собою, а на руки клали сповиту
«колодку», проходили всім селом і завертали у двір покритки. Тут чіпляли до
ноги колодку, заставляли його вклонитися знедоленій дівчині та поцілувати дитя.
Колодку нарубок міг зняти лише другого дня, але перед цим відкупитись у жінок
та зробити подарунок дитині, чи дати бодай невеличку суму грошей".
Комментариев нет:
Отправить комментарий